Можливо, 

варто зупинити увесь цей балаган ?

Можливо, 

досить з мене простих та безкорисних розмов?

Потрібно зупинити цей біль, 

який нав'язує свої ідей.

Потрібно мати силу,

 щоб щось нове почати.

Дратують люди без мети.

Дратують всі такі як ті,

що без думок ідуть в світи.

Невже не варто стати кращим ?

Невже це все і є кінець ?

Проста тут відповідь,

 проста.

Для кожного -  відповідь своя.

Насолоджуйся, 

живи тільки не мовчи.

Не мовчи,

 людино,

 не мовчи.

Не втрачай цю солов'їну мову.

Не втрачай цей дар, 

який у тебе є.

Адже,

 мова,

 чи знаєш ти,

 людино ?

Це найдорожчий скарб у всьому,

 що тільки є.

Насолоджуйся, 

живи тільки не стій.

Рух,

 людино,

 це життя твоє.

Йди вперед та не завмирай.

Йди вперед до цілі,

 ти іди,

 людино !

Є надія, 

що гаразд все буде.

Є надія,

 що і щастя буде.

Є надія,

 вірити у себе.

Є надія, 

а чи вже померла?

Чи пропала просто?

Зникла безвісті?

Втопилась?

Чи просто ігнорує все?

Я знаю,

що надія є !

І ми,

 і я,

 і ти,

 і ви,

напевно тільки балачки.

І ми,

 і я, 

і ти, 

і ви,

не чує нас цей дивний світ.

Ніхто не розуміє нас,

панове,

ніхто . . .

І ми,

 і я, 

і ти, 

і ви,

згадайте все, 

як  це було.

Вже і не ми,

 не я,

 не ти,

 і ви.

Не має нас, 

є тільки він один.

Я потребую тебе,

як життя чи повітря.

Я потребую тебе,

напевне, 

кожного дня.

Я потребую тебе,

а чи ти знаєш про це ?

Напевно, 

ні .

Бо ти в думках моїх.

Ти не існуєш.

Ти лиш ілюзія моя.

Я потребую . . . 

Повернись до реальності,

не живи майбутнім чи минулим.

Повернись до реальності,

не живи у мріях.

Живи у реальному часі,

дні чи годині.

Не забувай, 

про те що  живеш  ти зараз.

Живи і не забувай !