Ab Initio
середа, 19 грудня 2012 р.
Принеси ці квіті, ще не зовсім в'ялі.
Поклади на стіл їх - буду милуватись.
Подаруєш ніжність - цю таку маленьку.
Перестанеш красти, той нещасний гамір.
Вільно почуватись давно я вже не можу.
Сильно так сміятись - це було б не серйозно.
Заздрісно вдивлятись - це вже надто пізно.
Чесно, хочу вірити у життя тодішнє.
Мариться, ховається все у каяття.
Сон сховає спогади мого життя.
Новіші публікації
Старіші публікації
Головна сторінка
Підписатися на:
Дописи (Atom)