понеділок, 3 грудня 2012 р.




Кусала кулаки і рвала шкіру.

Захоче й видере сторінку.

І каяттям отруїть душу.

З цинізмом рада я сказала. .

В той час як, сумнів заспокоїв все минуле.

Не поспішай туди, мій друже.

Рахунок вже кінця добіг.

Лунають голоси з вікна.

А шоу в ефірі ще біжить.

Нервують сцени без облич.






Так безнадійно та змістовно,

вона шукала щастя в морзі.

Заарештована цим словом.

Неначе маріонетка горя.

Смакує келихом вина.

Туманно їла забуття.