Я б напевно все віддала,

щоб тебе зараз забути.

Я б напевно пам'ять стерла,

щоб нічого не відучути.

Бо думки про тебе,

вже щоденно зовсім остогидли.

Вже набрило в людях помічати твої риси обличчя,

ще твої красиві, теплі карі очі.

Чесно, ще набрило не спати щоночі.

Знаєш, за ради тебе кілометри подолаю,

і вип'ю теплий чай я, який ніколи не вживаю.

Все зробила, чесно, якби це щось змінило,

в тому, що ми обидвоє знаємо і маємо...