Тануть сніги на вулиці міст наших,

Люди так збентежено кричать.

Пливеш собі за течією руху,

Пливеш , для чого силу ж так на марно втрачати ?

Я безнадійну вірю у майбутнє,

щасливим помахом руки, вдивляюсь у буденні речі.

Тривожно спить дитя у ліжку,

колиску мама враз хита,

щоб це дитятко мирно спало та не зважало на життя.