Чи знаєш ти, що час минає.

І почуття мої до тебе не згасають.

Прикро зізнатись, але знаю.

Що тобі далеко байдуже до них.

Я божеволію від цього стану.

Безвихідь переслідує мене.

А ти сидиш по той бік міста,

Та щиро посміхаєшся комусь.

Так важко, чесно.

Але що зробити?

Я вірю в зиму.

Може вона навчить холонути до тебе.