Запах крові,
відчутна різкість болі,
я вже не чую твої долоні.
Я в полоні,
ікона долі,
колись ти будеш теж святим.
Ти не втратиш,
себе вмуруєш туди, де будем я і ти.
Я на старті ,
не бачу волі,
повітря знов стає сухим.
Я вбиваю все, що воскресло,
заради того, щоб колись
тобі вже вкотре в лице сказати,
що будеш вічно тільки мій.
