неділя, 25 листопада 2012 р.





Ти далі віриш в те, що завтра буде краще?


Ти далі віриш в те, що сонце знов засвітить?

Та перестань.

Не будь наївним.

Це важко, тяжко, лячно.

Та прекрасно.

Вульгарність та бажання для мети.

Стоїш та мрієш про казки.

А цей сироп стікає по очах.

Сліз вже нема.

Там тільки солод.

Крові нема.

Там тільки крем.

Проводиш язиком по тілу.

А рани розпухають більше.

Біль не згасає та лиш продовжує свій темп.