Нам би відкинути образи і далі йти . . .
середа, 19 червня 2013 р.
Ти віриш в те , що ти говориш?
Бо чесно, я тобі не дуже довіряю.
Навіщо ти розмову починаєш?
Для чого знов нагадуєш про себе?
Я абстрагуюсь.
Чесно, знаєш не розумію я тебе,
доцільність цих аля розмов?
Яка з них суть?
Яка мета?
Не знаю, може ти мені поясниш .
І взагалі, не розумію,
для чого було починати щось,
як що ти знаєш,
що все за графіком завершить своє " життя " .
Ага, давай продовжуй в тому ж дусі ,
і потім не кажи, що не чужі ми.
Давай, чого ж не зупиняйся,
якщо почав це все - то йди ти ... до мети.
Не варто тут серйозно обіцяти.
Не варто, чесно краще йди.
Прощатись , бачу ти не вмієш.
Ти прагнеш щось , а суть ТОГО яка?
Два тиждні - наче баламутна.
Два тиждні - вічна боротьба.
Число 17 . 18.
Пройшло це все.
Назад до вороття.
Підписатися на:
Дописи (Atom)