Кричати хочу,

 але голос пропав.

Кохати хочу,

 але серця нема.

Дивитись хочу, 

але вмить осліпла.

Чому все так вчасно ?

Чому коли щось хочеться, 

то все пропадає ?

Поясни мені !

Без бажання до нового,

Без кохання до чужого.

Без можливості до всіх.

Досить жити наче псих.

Люди наче не живі.

Без емоцій.

Без повітря.

Без води.

Стоп.

Забудь.

Та дальше гний.

Він ,

 вона ,

красивий дім і поруч діти.

Він,

 вона ,

щасливі разом.

Він,

 вона ,

в них почуття і плани на майбутнє.

Він,

 вона ,

навіки разом і без сумнівів назавжди.

Він, 

вона ,

а це лиш казка.

Важко.