Залишилась одна,

зачинила всі вікна,

замками двері всі закрила.

Так, все це сумно.

Все божевільно,

але хоч якось інше,

а ніж як є.

Повітря втрачаю,

руки ламаю,

ходити скоро розівчусь.

Так, я не знаю,

на що я чекаю,

Можливо на те, що тут  я "помру".

Світла не має.

Холодно, знаю,

десь за годину зустріну весну.

В темряві читаю,

за людей забуваю.

Я не встигаю,

до болю співаю.

Темпи міняю,

а для чого ???

НЕ ЗНАЮ .