Ти залишаєшся та не живеш,

ти розпрощався вже та не ідеш,

а люди звикли забувати все,

те ,що недавно так калічило від болю.

На жаль, подряпини ти не сховаєш

вони навічно в пам'яті твоїй,

я знов почую звук згорілих вулиць,

можливо там колись знайду тебе .

Ти обіцяєш та нажаль те забуваєш,

ти пропадаєш, але з часом знов нагадує про себе,

мені набридло запивати рани,

все остогидло,чесно, я не можу.

Я вже не маю сили.