І взагалі не буває так, щоб все стало, як було.

( c ) Михайло Булгаков 

Ланцюжок життя: дівчинці подобається один хлопчик, 

хлопчику подобається інша дівчинка. І так завжди.

( c ) А.Чехов

Чи подобається тобі когось втрачати?

Чи подобається тобі відучувати себе не потрібним?

Звичайно, що ні.

Але з часом ти звикаєш до такого стану.

Не помічаєш в цьому, чогось поганого.

Тому ти мовчиш, не відкриєшся.

Не вважаєш за потрібне з кимось ділитись.

Відверті розмови тебе лякають.

Легше відповісти однією фразою, ніж щось пояснити.

Ти запитаєш, для чого так робити?

А навіщо комусь пояснювати ?

Людям байдуже на тебе.

Байдуже на те, що ти відчуваєш.

Фальшивість .

Не довіра.

Самотність.

В темно-синю пору 

Шепіт, подих,

Нерозбірливі слова.

Очі - погляд вітру 

І ніжні хвилі,

Розпалені уста . . .

Навіщо ярлики ти понавішував усюди,

і так вже до реклами звикли люди.

Твоя не визначена мрія,

Твоя реальна самодія,

всі ці не дуже вдалі дії.

Втрачаєш напросто свій час,

його і так не дуже в нас багато.

А я ведусь на всі твої " дешеві сцени",

А я чомусь і далі вірю в чудо.

Пасивною я не стаю,

як всі нормальні люди.

Так, я ненормальна, що ведусь на все це.

Твої вистави вийшли з моди,

а ти ж продовжуєш цю гру.

Один актор - один глядач,

 навіщо ця банальщина?

Навіщо стільки витраченого гриму,

якщо і так все зрозуміло . . .

Хай краще буде вже такий варіант,

Хай краще безлід я дверей закрию,

щоб не допускати цих людей.

Ти мимовільно, так нехотячи,

спитаєш " як ти".

А навіщо ?

Сенс який ?

Це поміняє щось тобі?

Буденна відповідь - " нормально ".

Нормально? ? ?  Я себе питаю.

До біса це НОРМАЛЬНО!

Вже зовсім ненормально.

Обмежусь я словами.

Вже вичерпаний ліміт.

?

!

Прощавай - це напевно, що назавжди вже. . .

Самотність або робить жорстким ,

 або вчить незалежності.

( с ) Джоан Фаулз

Мені б тебе спитатися " коли "

І не почути відповідь - " не знаю ".

( с ) Наталя Мазур

You ready ?

You give me a feeling

That I've never felt before

And I deserve it,

I think I deserve it

It's becoming something

That's impossible to ignore

And I can't take it

Такі моменти бувають  у кожного .

Іноді потрібно прислухатись до себе, наодинці.

( с ) Далай Лама

Ти невідверта! Невідверта і через те нещасна!

( с ) Люко Дашвар

Навчіть хтось мене так рухати сідничками ^^

Я не скажу тобі більше - прощавай,

не загляну в твої карії очі.

Не почую твій голос в дорозі.

Я не скажу тобі більше - прощавай,

не отримую того подиху ночі.

Не відчую твоїх сильних рук.

Я не скажу тобі більше - прощавай.

Але я ж так , чесно хочу.

Хочу знати про твою присутність,

Хочу подих твій переймати.

Я не скажу тобі більше - прощавай.

Чесно, забути я хочу.

Я не скажу тобі більше - прощавай,

Я знаю, розпрощався ти уже давно.

Але чесно! 

В останній раз побачити тебе я хочу . . . 

Не можна повернутися в минуле і змінити свій старт, але 

можна стартувати зараз і змінити свій фініш.

( с ) Рой Джонс Молодший

Чекати і сподіватися -вірний спосіб раптово зійти з розуму.

(с ) М.Фрай

Я йшов на іспит, і серце моє кидалось по організму в пошуках найкоротшого шляху в п'яти.

( с )  Макс Фрай

Моє враження про українське телебачення. 

Телеканал «  СТБ » .

Ясна річ, що телевізор усі ми почили дивитись вже давно. Але будучи ще дитиною, я  не зосереджувала глобально  свою увагу  на телеканал як  медіапростір.

Навчання на факультеті журналістики дало мені змогу, за цей незначний період часу навчитись помічати речі, на які колись я не звертала уваги , особливо це стосується телебаченння.

При перегляді телеканалів , найбільше ріже око – це телеканал « СТБ ».  Не розумію я доцільності такої масштабної «українізації » каналу . З якою метою вони змінюють букви у словах, для чого перекладають власні назви , коли це зовсім не є доречним або й взагалі кардинально перекручують слова.  « Евро » ( Євро) , « Европа » ( Європа)  , « СИмферополь» ( Сімферополь) , « Евпаторія » (Євпаторія ), « ПАРИЖ Хілтон » ( - коли це ім’я Періс Хілтон ) . . . . . . – це можна проводжувати без кінця – краю. 

« СТБ » мені нагадує п’єсу Миколи Куліша « Мина Мазайло ».  За визначенням автора п'єса є сатиричною комедією, те саме можна сказати про канал « СТБ » - це канал , який в першу черегу спрямовний на перевагу розважальної тематики в цілому . Але у творі має місце трагічність становлення української мови ,тому – трагікомедія, саме « ВІКНА. НОВИНИ » , які розпочинаються о 17:55 та 22:00 по  « СТБ » також є прикладом « цієї трагікомедії » . Ідея твору полягає у тому, що засобами гротеску і разючої сатири автор викриває суспільні антиукраїнські явища наприкінці 20-х років ХХ ст., висміює носіїв великодержавного російського шовінізму. Водночас, побіжно висміюється і мрійництво, відірваність від життя та невміння робити правильний вибір українських націоналістів – такими словами можна також охарактеризувати телеканал « СТБ » .

 Канал « СТБ » ніби то намагається буду таким « українським » , але в той же час, практично всі їхні програми – це насадження та непомітна пропаганда російського. 

Навіщо мені та й впринципі більшості українцями в програмі « Неймовірна правда про зірок »  слухати про якогось маловідомого російського  « АКТЬОРА ЧИ СПІВУНЬЮ » , які розповідають про те, як їм « бідним та  нещасним » важко жити на цьому світі та інші нісенітниці в цьому роді ? Для чого загаджувати телеканал маразмом ?

На мою опінію, висвітлення суто проросійких новин ( зірки, політики, актори …) – це чітка політка стирання кордонів між українським та російським, щоб молоде покоління цілком втратило ідентифікацію себе як української нації.

Для прикладу згадаю такий випадок, який був минулого року. З різницею в один день померли відомий український дизайнер і виробник класичного одягу – Михайло Воронін та Пороховщиков Олександр – російський актор. 


На жаль, не тільки « СТБ » , а практично усі українські мас-медіа  коротко ( в двох  - трьох реченнях) повідомили про смерть Михайла Вороніна , але настільки глобально звернули увагу про втрату ВІДОМОГО РОСІЙСЬКОГО АКТОРА, нагадавши про його досягнення в радянському та російському кінематографі та підсумували, що це ВЕЛИКА  втрата та трагедія для народу та ідунстрії кіно ( знов ж таки , стерши кордони між Україною та Росією) . 

На жаль, ми не маємо змоги самі обирати інформацію, яку б висвітлювали на телеканах . Тому альтернативним варіантом є просто відомовитись від перегляду таких передач тому, що це фактично є проявом шовінізму стосовно українського народу. 

Перш за все, ми – українці та маємо пам’ятати , що у нас є свої герої , власні досягнення. Але враховуючи те, що твориться на даний момент в українській державі , можна зробити висновок, що ті люди , які зараз при владі остаточно хочуть знищити український народ як націю.


Вибір завжди за нами, адже ми всі творці своєї долі, творці літопису життя . . .   

 

Кому будуть належити українські землі в 2015 році?

Інфографіка новинного дизайну