Вечір.

Місячна зоря.

Вона сміється над землею.

А він штовхає наче страх.

Щоб не кохати її знову.

Вона німіє,

завмира.

Але для чого,

якщо знов все не буде як до того ?

Він все втрачає

і незна,

що все це марно,

та дарма.