Привіт,  давай нарешті разом сядемо,

І поговоримо про все що наболіло.

Ти знаєш, часу вже достатньо пролетіло.

А я тебе ще досі пам'ятаю.

Я пам'ятаю погляд твій.

Твоє обличчя і твої обійми.

Я пам'ятаю як сиділи разом на траві,

та посміхались через мій незрілий вигляд.

Я просто хочу повернутись все, що колись було.

Так мало, чесно, я навіть не зрозуміла.

Як все це сталось вмить, і вщент згоріло . . . .