Мене вивертає від фальшивого докору.

Покору твого бажання.

Щасливого кінця зітхання.

Нехватає справжнього вміння цінувати.

Можливо такого банального, однобічно зазомбованого.

Але суто твого.

Ми як дві не сумісні меридіани, які ніколи не зустрінуться.

Мені хочеться рвати від холодних злиднів,

Які поглинають моє єство.

Хочеться кричати матами.

Зітхати сльозами і вірити очима.