Ця тиша так боляче ріже мій слух.

Я не живу, я просто  вже існую.

Щасливого ранку не буде ніколи.

Приглушена ніч жере твою суть.

Круги для чого ти намотуєш по дому?

З метою ненависті чи просто самоти?

У казку віриш чи просто ти скажена?

Навіщо мариш ти вночі нічим?

Ти вже давно не відчуваєш болі,

Біль зовсім стала вже тобі знайома.

Вже давно не знаєш хто , для чого , з ким.

Спостерігаєш за людьми , які давно не поруч.

Спостерігаєш, бо давно вони чужі.

Я відсторонююсь від своєї крові,

Я відрікаюсь від своїх хрестів.

Давай так просто втратим все , що мали,

Давай , і так воно ж не вічне, ти ж порів !