Запах крові,

відчутна різкість болі, 

я вже не чую твої долоні.

Я в полоні,

ікона долі,

колись ти будеш теж святим.

Ти не втратиш,

себе вмуруєш туди, де будем я і ти.

Я на старті ,

не бачу волі,

повітря знов стає сухим.

Я вбиваю все, що воскресло,

заради того, щоб колись

тобі вже вкотре в лице сказати,

що будеш вічно тільки мій.