Колись все було так наївно.

Здавалось все нам надто просто .

Ніби, що там підійти.

Та за почуття сказати.

Колись все було зовсім інше.

Хотілось вірити у мрії.

Творити щось таке прекрасне.

Асимілятивно робити красу.

Та хіба?

Чи спроможні ми на ті вчинки, які б могли зробити колись ?