Настільки вже не ті,

настільки вже не ми.

Вже втрачені шляхи,

вже пройдені дороги.

Нема і більш не буде

все те,що нас колись єднало.

Забуті всі слова,

закриті усі двері.

Прощаюсь я до сна,

а може й до ніколи.

Вже бачу я края,

і зірвані пустелі.

Не буде більше нас,

та й не було ніколи.

БУВ тільки ТИ,

а я.....

Це вже не та розмова.

Ти можеш не прощатись,

і не казати слів.

Бо знаєш зайве те,

що не було відвертим.

Не бачу більше слів,

не має більш тривоги?

Вже пройдені мости і вимиті дороги...